Чому вирішили скасувати Господарський кодекс в 2025 році?

Причин ухвалення закону про скасування Господарського кодексу чимало. Основні з них:

1. Невідповідність норм ГКУ сучасним реаліям – більшість з них реалізували ще радянські підходи і це точно не про ефективність регулювання ринкових відносин.
2. Наявність суперечностей між нормами ГКУ та ЦКУ – Господарський і Цивільний кодекси по-різному вказували певні норми, встановлювали різні вимоги до певних дій тощо. Це створювало складнощі в трактуванні, регулюванні діяльності підприємств.
3. Необхідність чітко та зрозуміло прописати умови побудови відносин в сфері державної власності та корпоратизація наявних комунальних, держпідприємств.

Тобто, з одного боку, зміни покликані внести певну прозорість в регулювання господарських відносин, усунути розбіжності, що були наявні в ЦКУ та ГКУ. З іншого ж, скасування Господарського кодексу України та внесення правок до Цивільного кодексу України дасть змогу наблизити наше законодавство до європейських норм, де в більшості випадків діють саме цивільні кодекси.

Чому не варто боятися скасування Господарського кодексу України?

Рішення про скасування ГКУ не призведе до колапсу – це точно.

По-перше, передбачено перехідний період, протягом якого правове регулювання діяльності юридичних осіб певних організаційно-правових форм і об’єднань здійснюватиметься за спеціальним Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 р. № 4196-IX (далі – Закон № 4196).

По-друге, багато норм ГКУ та ЦКУ дублювались – і скасування Господарського кодексу в багатьох випадках катастрофічних наслідків не матиме.  До 2004 року (моменту набрання чинності ГКУ) господарська діяльність успішно регулювалася нормами Цивільного кодексу України (ЦКУ). Ухвалення ГКУ призвело до дублювання регулювання та виникнення колізій між нормами двох кодексів. Це, у свою чергу, вимагало постійних змін і доповнень. Відтак, головною перевагою скасування ГКУ стане усунення правової плутанини.

Разом зі скасуванням ГКУ будуть внесені зміни до ЦКУ та низки спеціальних законів, що регламентують діяльність державних і комунальних підприємств.

 Позитивний момент в тому, що буде запроваджено досить тривалий перехідний період. Аж три з половиною роки матимуть юридичні особи визначених форм власності на впровадження необхідних змін і здійснення реорганізацій. В цей час їх діяльність буде регулюватися ЗУ про перехідний період, який був зареєстрований під номером №4196-ІХ.

Нові правила функціонування та створення юридичних осіб

Які основні зміни пропонує ЗУ про скасування Господарського кодексу? Насамперед вони стосуються підприємств окремих форм, які більше не існуватимуть в Україні. Тобто, ті, хто вже вибрав цю форму, повинні протягом перехідного періоду реорганізувати підприємства. А нові в цих формах більше створювати не можна.

Наприклад, в разі бажання створення комунальних підприємств громаді треба буде вибрати між АТ чи ТОВ, що дають змогу визначити правила розподілу акцій (часток) між засновниками. А якщо мова йде про державні підприємства, тут також вибір буде між ТОВ чи АТ, інших варіантів вже не передбачено.

Так, буде скасовано підприємства:

1. Державні – мова йде про комерційні та некомерційні, а також казенні.
2. Комунальні – всі комерційні/некомерційні, також спільні та приватні, дочірні, іноземні.
3. Об’єднання громадян – профспілки, підприємства споживчої кооперації, релігійної організації.

З 28 серпня 2025 року створювати такі підприємства в Україні заборонено. А вже створені повинні вибрати іншу форму – АТ чи ТОВ, що функціонуватимуть на визначених умовах. Основні умови стосуються використання майна таких підприємств та призначені для підвищення прозорості управління ним.

Ведення господарської діяльності та визначення підприємств

Що ще пропонує ЗУ про скасування Господарського кодексу України? Дає визначення терміну «господарська діяльність» та встановлює критерії поділу такої діяльності на:

• некомерційну – коли підприємство працює не для отримання прибутку;
• підприємницьку – коли підприємство функціонує з метою заробітку коштів.

Також в законі подано новий поділ підприємств на види відповідно до числа працівників і рівня доходів: це можуть бути мікро- та малі, а також середні, великі підприємства. Критерії поділу трохи відрізняються від тих, що подає ЗУ про бухгалтерський облік і це важливо. Адже належність підприємства до певного з видів може бути визначальним критерієм в разі отримання певних грантів, пільг від держави та ін.

Права на майно та узуфрукт

Статті 11 і 12 Закону визначають право господарського відання та оперативного управління майном, якими користуються підприємства. Надалі вони будуть замінені на інститут узуфрукту державного чи комунального майна – права безоплатного володіння та користування. Відповідні зміни внесено до законодавства про управління державною та комунальною власністю.

Також в законі подано визначення форм об’єднань юридичних осіб – таких, як концерн, консорціум, корпорація, асоціація та ін. Змін чимало і всі вони є важливими не лише для державних підприємств, але і для бізнесу.

Які наслідки для підприємців несе новий закон? 

Скасування ГКУ для бізнесу окремих проблем не принесе. Основні зміни стосуватимуться форм існування підприємств. Якщо ваше підприємство відноситься до однієї з заборонених законом форм (ПП, КП, ДП), то вам впродовж 3,5 років треба перейти на нову форму – АТ чи ТОВ. Якщо ви хочете створити нове підприємство – в «старій» формі вже не зможете.

Також певні складнощі та плутанина можуть виникнути в разі, якщо ви використовували норми ГКУ для створення договорів, наприклад, чи в інших аспектах ведення діяльності. В такому разі потрібно все ретельно перевірити та привести у відповідність до чинного законодавства.

Отже, попереду – масштабний перехідний період. Підприємствам, установам і організаціям доцільно вже зараз провести юридичний аудит: визначити, які аспекти їх діяльності базуються на нормах ГКУ, та внести зміни до установчих документів, щоб підготуватися до роботи в нових умовах.