Випалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності

  • 661

Фото без опису

Департамент агропромислового розвитку повідомляє, що в поточному році на об’єктах АПК області виникло 3 пожежі під час жнивної компанії 2019 року, внаслідок чого знищено 28 га зернових на корені, збитки від яких склали 276,9 тис. грн.. (в 2018 році відповідно 7 пожеж та 134 тис. грн. збитків).

Також нагадуємо, що недотримання правил пожежної безпеки (випалювання стерні, пожнивних решток та сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) у цей період може стати причиною масштабних пожеж.

Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання вимог правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту сільгоспугідь, лісів та торфовищ у літньо-осінній пожежонебезпечний період.

Звертаємо особливу увагу на те, що спалювання пожнивних решток – ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.

Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства.

Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.

Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст.91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст.96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.