Збори громадян щодо профілактики поширення лейкозу ВРХ у Дроздівці

7 липня в Дроздівці за ініціативи Куликівської селищної ради відбулась зустріч заступника селищного голови Віктора Богдана, начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрія Павлішена, начальника Управління Держпродспоживслужби Віктора Кошмака та начальника Куликівської районної державної лікарні ветеринарної медицини Миколи Деркача з громадою селища.

Перед учасниками зібрання Юрій Павлішен доповів про епізоотичну ситуацію у громаді, зокрема детально зупинився на питанні щодо лейкозу ВРХ. За рахунок широкого розповсюдження, це захворювання наносить світовому скотарству значних збитків. Наголосив, що Куликівська громада тримає сумну першість в області з поширення лейкозу, зокрема Дроздівка лідирує у відсотковому співвідношенні показників РІД-позитивних тварин до здорових у громаді (зі 187 наявних тварин 81 хвора).

Лейкоз великої рогатої худоби – вірусна хвороба пухлинної природи, основними ознаками якої є злоякісне розмноження клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання. Джерелом збудника хвороби є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях розвитку хвороби. Виділяється вірус з організму хворих тварин з кров’ю, молоком, іншими секретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі. На даний час не доведена можливість зараження людини лейкозом від великої рогатої худоби, але генетична спорідненість вірусів лейкозу ВРХ та Т-клітинного лейкозу людини не виключають можливості такого зараження у майбутньому через можливі мутації. Тому заборонено використовувати м'ясо та молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках, випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних гуртах, реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою.

Ситуація серйозна, спрацьовує людський фактор. Не кожен господар готовий добровільно здати хвору тварину. Це чималі фінансові збитки для родини. І все ж іншого виходу немає! Хворі тварини несуть загрозу здоровим. Випасати їх у спільній череді недопустимо, утримувати більше 2-х років також не рекомендується. Дворічний період утримання надається для можливості корівці народити здорове телятко для зміни хворої тварини. Так , хвора тварина може народити здорове потомство, але потрібно все одно підтвердити відсутність вірусу лабораторно.

Звучали питання до доповідача:

- Чи існує якась державна допомога для населення у домогосподарстві якого виявлено хвору тварину?

- «Існує постанова КМУ про відшкодування збитків від проведення при карантинних хворобах, але ,на жаль, лейкоз не належить до переліку цих хвороб. Це хвороби списку А. Лейкоз великої рогатої худоби належить до списку Б. Тому допомоги від держави на сьогоднішній день немає. Але Мінекономіки розробило зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку малих фермерських господарств (постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 106), якими, зокрема, пропонується надання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів фермерським господарствам. Тому наголошую на створенні в громаді об’єднань людей у кооперативи.»

- Чому корова вилікувалась від лейкозу, як що він невиліковний?

- «Кожен організм індивідуальний. Під час аналізу виявляються антитіа до лейкозу, які виробляє організм інфікованої тварини. Якщо організм з часом дуже ослаблюється то він перестає боротися і припиняється вироблення антитіл, тому повторні аналізи можут не показати позитивного результату, але це не значить що тварина вилікувалась! Вживати в їжу від такої тварини молоко все одно не можна, адже ЛЕЙКОЗ-ВРХ на даний час невиліковний»

- Ветлікар що обслуговує Дроздівку працює на кілька сіл і бувають випадки що вона змушена по 5 разів на день їздити в різні села, а власного транспорту не має. Чи може Держпродспоживслужба забезпечити сільських ветеринарів транспортом?»

- «Ми в курсі цієї ситуації і піднімаємо це питання на кожному зібранні. Але в бюджет цього року не закладені витрати на транспорт для ветлікарів в сільській місцевості. Та наступного року керівництво пообіцяло включити до бюджету витрати на електротранспорт для працівників що працюють на кілька населених пунктів»

У другій частині півторагодинної зустрічі мова йшла про вимоги до паспортизації пасік. Юрій Павлішен закликав до тісної взаємодії власників пасік з органами місцевої влади та фермерськими господарствами з метою попередження та недопущення отруєння бджіл при застосуванні засобів захисту рослин. Також він наголосив про важливість офіційної реєстрації пасік та отримання ветеринарно-санітарного паспорта пасіки. Оскільки тільки паспортизована пасіка може мати шанс на встановлення факту отруєння бджіл хімікатами та засобами захисту рослин.

Юрій Павлішен ознайомив слухачів з принципом формування тарифів по наданню ветеринарних послуг. Вони надаються відповідно до наказу №96 Мінагрополітики України від 13.02.2013 «Про затвердження Розмірів плати за послуги, які надаються територіальними органами та бюджетними установами, що належать до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів». Відповідно до наказу розмір плати за послуги єдиний та обов’язковий до застосування на всій території держави та розраховується , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня календарного року (на сьогодні становить 2270,00 грн).

На завершення зустрічі начальника Головного управління Держпродспоживслужби закликав людей згуртуватись та разом подолати цю непросту ситуацію та позбутися лейкозу ВРХ на території громади. Щоб в подальшому всім вживати корисну і безпечну їжу від здорових тварин!