Зустріч з мамами загиблих воїнів

  • 1876

12 травня, напередодні Дня матері, в коворкінг-центрі Куликівської публічної бібліотеки селищний голова Юлія Постернак зустрілася з матерями загиблих воїнів.

Голова громади подякувала мамам за синів-патріотів, за мужність і стійкість у прийнятті важкої втрати, за те, що попри свіжі і болючі ще рани від втрати синів, вони відгукнулися і прийшли поспілкуватися. Юлія Постернак запросила до щирої і відвертої розмови про наболіле та просила не втрачати комунікацію з селищною радою, страростами, звертатися за допомогою в будь-який час і день тижня.

Говорили тепло неформально за філіжанкою чаю. Юлія Постернак озвучила пропозицію  Людмили Ткаченко з Виблів – мами загиблого Андрія Ткаченка про створення в Куликівці Меморіалу пам’яті про загиблих героїв. Селищний голова запропонувала для огляду на екрані кілька варіантів подібних меморіалів в інших містах і громадах.  З мамами загиблих куликівських  воїнів  говорили також про благоустрій Алеї Героїв на новому кладовищі, де поховані їх сини.

На зустрічі були присутні представники 3-го відділу Чернігівського РТЦК та СП.  Начальник відділу підполковник Артем Струк  з нагоди Дня матері вручив Подяки  від Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки мамам, які виховали справжніх патріотів України, та подякував від себе особисто за мужність і  витримку.

Запрошена на зустріч директорка Чернігівського навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти, психологиня з багаторічним стажем Олена Антоненко запропонувала мамам послуги фахових психологів і дала кілька важливих фахових порад про те, як   знайти в собі сили жити далі після важкої втрати.

На зустрічі мами познайомилися одна з одною, отримали контакти селищного голови, психолога, фахівців сектору соціального захисту селищної ради. Юлія Постернак на завершення подякувала мамам ще раз за те, що відгукнулися   і прийшли та запропонувала за потреби організовувати такі неформальні спілкування й далі. У колі жінок, які пережили подібне горе,  їм буде легше відкритися,  поговорити про свій біль і психоемоційний стан, а не замикатися в собі.