80-та річниця вигнання нацистських окупантів з Чернігівщини

  • 542

Фото без опису

 

Сьогодні, 21 вересня,  ми відзначаємо 80-ту річницю вигнання нацистських окупантів з Чернігівщини. З нагоди пам’ятної дати громадськість Куликівки: працівники селищної ради, установ та організацій, громадські активісти  поклали квіти до обеліску Слави, могил визволителів Куликівщини  та вшанували пам’ять загиблих у  Другій світовій війні хвилиною мовчання.   

Покладання квітів до обелісків, пам’ятників та могил загиблих визволителів відбулося і у старостинських округах громади.

 

Зі слів ведучої заходу: 

 

Символічно, що таку визначну дату ми відзначаємо саме у Міжнародний день миру. І невимовно боляче, що саме зараз українську землю рве на шматки жорстокий окупант-найближчий сусід. Саме тому на Другу світову війну та всю українську історію ми маємо дивитися українськими очима, національну пам’ять про своє минуле маємо формувати та розвивати самі.  Давно настав час звільнитися від радянсько-російських імперських міфів, які є знаряддям обґрунтування в Україні панування чужинців.

 

Внесок України у розгром нацистської Німеччини та її союзників важко переоцінити. Тільки у лавах Червоної армії воювало до 7 млн. українців, тобто 23% особового складу Збройних сил СРСР, що більше, ніж військо Великої Британії, яка мобілізувала близько 6 мільйонів своїх громадян. Українці захищали світ від нацистських окупантів також в лавах УПА (до 100 тис. осіб), польській, американській, канадській арміях, антинацистських рухах країн Європи.

 

Кожен населений пункт Куликівщини відрядив на війну своїх односельців. На різних фронтах Другої світової мужньо воювали понад 10 тисяч наших земляків. За проявлений героїзм 4609 захисників відзначено урядовими нагородами.  5348 наших земляків не повернулися з війни. 91 людина загинула в полоні. В Куликівці було розстріляно 49 чоловік. Від ран і хвороб померло 84 солдати. Загалом у боях за рідну землю полягло 385 захисників. Їх імена занесені в книгу «Пам’яті», вони увіковічені в пам’ятниках, назвах вулиць, а головне - в наших серцях. 

 

З кожним роком у потойбіччя долі відходять колишні захисники – нинішні ветерани. Сьогодні у громаді їх залишилось лише двоє: Микола Якович Мудрицький та Митрофан Артемович Сиротенко. Їм ми адресуємо слова безмежної вдячності”, побажання викріпити й дочекатися переможного миру. Зичимо сили духу, витримки та надії на світлу долю: захисникам, дітям війни, сім’ям, у яких це лихо забрало найдорожче – життя рідних.

 

Річницю вигнання нацистів з рідної землі нам доводиться відзначати в трагічний для країни час, коли ми докладаємо всіх зусиль, щоби здолати жорстокого окупанта. Форма зла стала іншою, але суть залишилася незмінною. Зло завжди починає однаково. Загарбники називають себе визволителями. Вторгнення своєї армії – самозахистом. Як і 80 років тому, український народ стає на оборону рідної землі.

 

Серед побратимів з усієї держави на захисті нашого спокою багато земляків-куликівців. Ми всім серцем поряд з ними, бо знаємо, що нічим не виміряти ту ціну, яку платять вони за наше життя. Робимо все можливе, щоби їм допомагати.

 

Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні. І прийдешні покоління знатимуть та пам’ятатимуть ім’я кожного громадянина, який віддав своє життя за волю і свободу.